Олександр Ломаков

Із ним ми познайомились не випадково. Як і все що трапляється у нашому житті. Цей хлопчина, на вигляд кремезний і суворий, але любить… рибок.

“Подивись які листочки у цього моху!...” - каже він, милуючись формою, яку зваяла природа. “А чи бачив ти живий кораловий риф? Я можу його зробити у тебе в кімнаті і він буде вигравати мільйонами кольорів та різноманітних форм! Лише поглянь, які плавунці у цієї рибки!”

І Він творить дива. Для нього немає слова “акваріум”, це, радше, твір мистецтва: де поставити пеньок, як посадити рослину, які кольори рибок підібрати, як налаштувати світло. І що ж, він свого досягає. Часто, люди заходячи до нас у галерею дивляться не на картини, а це цей природно-рукотворний твір.

Олександр Ломаков, за фахом юрист, працював у потужних компаніях “Укрспирт”, “Укравто”, одного дня вирішив йти за покликом серця. І вже нічого його не може зупинити.

Саша силою думки може змінювати оточення. І ми у цьому переконалися. Коли ми пили чай у галереї, ще у перші дні її роботи він казав: “Я був у цьому приміщенні торік, я уявляв, що тут буде наш інсуларіум.” І ось він є.

А потім він казав: “Вам треба щоб у вас була академія мистецтв, школа, де діти отримуватимуть всебічний, естетичний розвиток на високому рівні”. І ось ця академія.

А ще одного разу у своєму дворі він налякав голуба, пострілом із пневматичної рушниці. Голуб полетів, але це побачив його маленький син, Кирило. Він приніс татові малюнок, на якому зобразив птаха з відрубаною головою в калюжі крові.

“Це що?” - запитав тато. “Це ти зробив!” - відповів Кирило…

Цим актом творчості Кирило змінив і мою свідомість. Цей перфоманс, взагалі, - геніальне творіння дитини, і Сашко зумів це побачити.

Разом з дружиною Олею вони виховують трьох дітей та займаються улюбленою справою. Подивіться лишень, на результат. Це найулюбленіше місце дітей у нашій галереї, ну, звісно, після викладачів))).

Аплодуємо!