Куча бабла

“Какіє донати??? Знаєш сколька у ніх бабла! Ти відєла какая у ніх бумага в туалєте??”

Мимохіть підслухав як мамусі ділилися сокровенним у коридорі. І відзначив про себе: приємно, що люди відмічають наше старання дбати про дитячий комфорт і звертають увагу на найтонші дрібнички.

Ті хто з нами з самого початку, ті знають, якою ціною тримається ця Академія дитячих мрій. Ми вже освоїли кілька грантів, ціле море донатів, які зробили доброчинці у приватному порядку, і все те, що ми маємо сьогодні - це результат роботи і планування кількамісячної давнини.

Ми не можемо передбачати майбутнє, але наші найсміливіші плани, які ми будували у травні передбачали набагато менший за обсягом проєкт, ніж ми маємо зараз… Тож, наші донори щиро і непідробно дивуються, як на такий скромний бюджет, ми робимо таке свято?. Бо тут участь всіх: батьків, викладачів, волонтерів, бізнесу, доброчинців. І не лише грошима. Хтось допоміг ділом, хтось порадою, хтось організував майстер-клас, хтось забрав із магазину мішок білого туалетного паперу.

А чого вартують руки наших золотих майстрів: Максима Стерліка, Дениса Данілова, які за власний кошт придбавають будівельні матеріали і майструють в гаражі, гріючись від буржуйки, майже все: від сучасних предметів інтер’єру та ігор до спортивного інвентарю. А один із татусів, Олег Плужник, який професійно займається меблями, цілих три тижні без жодної оплати дизайнив, крутив саморізи і збирав докупи дошки, тому ви бачите стильні, красиві і функціональні меблі в хабі.

На чергову ініціативу провести свято, дійство чи подію для дітей, ми могли б сказати, що у нас закінчився робочий день, але ні, ми продовжуємо вигадувати конкурси і свята, бо дитячі посмішки - це те, що нас заряджає.

Дехто з нашої команди працює з дітками як волонтер, ми всі регулярно робимо волонтерську роботу, часто для наших спеціальностей нетипову, і так, кому цікаво, дійсно, в проєкті є оплата праці, і найвища ставка за, без перебільшення, 72-годинний робочий тиждень така ж як і у касира в АТБ. Є хто бажаючий до нас на зарплату??..

І тому ми будемо продовжувати збирати донати, бо п’ять місяців тому ми й уявити не могли, що будемо приймати дітей в таких крутезних апартаментах, а робимо це ми не тому, що у нас купа “бабла”, а тому, що власники цього бізнесу теж люблять дітей і поки ще ніхто не готовий платити ринкову ціну за це приміщення, а тим паче за його опалення. І в бюджеті у нас, вважайте, немає статті на обігрів, вірніше вона така мізерна, що вистачить тільки на пледики і то не всім. Тож, друзі, готуйтеся)))

Зрештою, якби ми були мотивовані “баблом” то все, що ви бачите, можна було б сміливо розділити на три, а так… Ми дійсно вважаємо, що дітки заслуговують на м’якенький та біленький туалетний папір навіть в умовах війни.

Картина чеського художника Франтішека Купки "Гроші"